Яна Вознюк ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Яна Вознюк
м. Житомир, Україна
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Актуальність питання дослідження онлайн-комунікації полягає в тому, що жодна сучасна людина не уявляє свого життя без Інтернету. Віртуальне спілкування все частіше замінює реальне, а соціальні мережі щодня поповнюються новими користувачами, незалежно від їх статі та віку. Мільйони людей використовують соціальні мережі, як основний засіб спілкування. Таке перевтілення комунікативного простору не могло не вплинути на основний засіб спілкування людей – мову, оскільки «кожна комунікативна ситуація вимагає певної мовної поведінки, реалізації засобів, визначальних для такої ситуації» [2, с. 21]. З огляду на зазначене уваги заслуговують засоби та способи передачі думок.
Повноцінність онлайн-спілкування потребує від мовної структури створення нових лексичних одиниць, трансформацію стилів мовлення, виникнення нових знакових систем, використання символів тощо. Мова сучасного мережевого простору недостатньо досліджена сьогодні: одні лінгвісти називають її «псевдо гендерною» [2], інші – такою, що перебуває під креативним впливом молодіжної субкультури [1].
Соціологічні дослідження соціальних мереж і мови спілкування всередині них, засвідчують, що на українськомовних версіях відомих соціальних мереж (Twitter, Facebook та ВКонтакте) лише 7% користувачів залишають повідомлення (новини, статуси) українською мовою. Фахівці Київського міжнародного інституту соціології стверджують, що суржиком спілкуються й пишуть від 11% до 18% українців, або ж від п’яти до восьми мільйонів осіб. Отже, більшість інформації (85%), представленої в соціальних мережах, російськомовна. Частка україномовної інформації становить усього 14% [2, с. 10]. Найвиразнішими особливостями спілкування в мережі Інтернет є надмірне накопичення непотрібних знаків пунктуації, зумовлене неможливістю використання невербальних засобів (що???????, ого!!!!!!, розумієш…, красива*), нерозрізнення великих і малих літер для прискорення процесу листування (приїхав у львів, оксана мені зателефонує, ходімо в радугу), використання великих літер на позначення наголошеного голосного (то замОк, чи зАмок?) чи підсилення емоційності повідомлення, надання йому експресивного забарвлення (УУУУУррррААААА! Ну скажИИИИИИИИИ! НікОООООли!), використання лаконічних, коротких висловів, оскільки основна мета онлайн-розмови – максимально стисле передавання інформації в повному її обсязі (Буду спати. Їду в універ. Подзвоню завтра.).
Особливої уваги заслуговують специфічні скорочення слів (ок (добре), дяк (дякую), норм (нормально), спс (спасибі), ск (скільки), Жт (Житомир)), які перейшли і в реальне повсякденне мовлення. Значна кількість скорочень запозичена з англійської мови (адмін, бро, інет), однак є низка й таких, які мають українське походження (дяки, норм, спс), причому найбільше поширені подібні форми висловлення думок у приватних повідомленнях і коментарях.
Особливого впливу лексики, яка виникла та функціонує в мережевому спілкуванні, зазнають підлітки та молодь. 80% їхнього словникового запасу насичене популярними в Інтернеті мовними одиницями, які відображають реалії конкретної соціальної мережі, блогу чи форуму (лайкнути (мені сподобалось), запостити (висвітлити якусь думку, фото, відео), френди (друзі, інші користувачі), гуглити (шукати), няшка (мила), фейк (підробка), ліфтолук (фото в ліфті) тощо). Більшу частину подібних мовних одиниць можна віднести до сленгу, оскільки їхнє використання обмежене певною комунікативною ситуацією й характерне для окремої групи осіб та відрізняється від мовної норми. Найпоширенішими способами творення сленгізмів у просторі Інтернету є: 1) запозичення (в основному з англійської мови): френд, лайк, юзер, гуд, хелоу та ін.; 2) абревіацітури: LOL, ІMHO, OMG, хз, хд, імхо, омг, які здебільшого використовуються задля підкреслення іронічності думки, вираження сарказму; 3) скорочення: нет, поц, адмін, бро, інфа тощо.
Водночас спостерігаємо створення ефекту звукової мови. Досить часто користувачі не дотримуються норм літературної мови навмисно, використовуючи це як ще один спосіб увиразнення думки, надання їй експресивного забарвлення, що виявляється в навмисній спробі відтворення звукового складу (а: шо ти робиш? в: трудюсьа!).
Отже, мова в соціальних мережах є живою системою, що розвивається, засобом самовираження, привертання уваги оточення до себе та спосіб евфемізації значення слів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Зайцева С. В. Інтернет-спілкування як нова форма міжособистісної комунікації [Електронний ресурс] / С. В. Зайцева. – Режим доступу: https://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/internet-spilkuvannyayak-nova-forma-mizhosobistisnoї-komunikaciї/
2. Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті : позамовні та внутрішньоструктурні процеси / С. Г. Чемеркін. – К., 2009. – 240 с.