Валентина Островська, Роман Островський ЗАСТОСУВАННЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Валентина Островська, Роман Островський
м. Умань, Україна
ЗАСТОСУВАННЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Школа – важливий період у житті кожної людини, де вона проходить усі стадії розвитку і становлення себе як особистості. Саме тут формується система цінностей, школяр навчається спілкуватися з ровесниками та старшими, відкритий для інформаційного поля зовнішнього світу, готовий до пізнання культурного, історичного і соціального досвіду. Однак з розвитком інформаційних технологій, експансією масової культури і засобів інформації підліток опиняється в середовищі, де життєвими і мовно-мовленнєвими орієнтирами стають герої серіалів, комп’ютерних ігор, різних шоу. Відповідно, це призводить до зниження інтересу до творів як світової, так і української літератури, наслідком чого є зниження рівня володіння рідною мовою, поява труднощів у спілкуванні, скорочення сфери самовираження і живої комунікації.
Нині в центрі уваги лінгводидактів – мовна особистість і мовленнєві здібності школярів, оскільки мета мовної освіти полягає у формуванні особистості, здатної до самовираження і самореалізації, вибору ціннісних орієнтирів. Урокам української мови в цьому процесі відведено ключову роль, оскільки рідна мова є інтегративним началом для всіх навчальних предметів і водночас засобом та матеріалом мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини.
Комплексне вирішення цих питань передбачає звернення у процесі формування мовної особистості до художніх, зокрема поетичних, текстів, що становлять собою функційно-естетичну систему, яка структурована за законами мови і яка моделює картину світу з позицій конкретної культурної свідомості.
На жаль, у шкільній практиці навчання української мови приділено недостатньо уваги роботі з поетичним текстом. Зазвичай він виконує роль дидактичного матеріалу для ілюстрації системних характеристик мовних одиниць і що найнебезпечніше – роль тренувального матеріалу для вдосконалення орфографічних і пунктуаційних навичок учнів. У цьому випадку відбувається руйнування поетичного тексту як цілісної функційно-естетичної системи, в якій усі елементи взаємозв’язані. Навіть пунктуаційний знак несе семантичне навантаження, оскільки здатен передавати авторські інтенції та авторське бачення світу.
Аналіз чинних підручників з української мови для старших класів засвідчив, що, по-перше, в системі запитань і завдань до поетичних текстів відсутні запитання і завдання емоційної тональності ліричного висловлювання, інтерпретацію образів твору, інтратекстових і культурних асоціацій, підтекстової і позатекстової інформації та, відповідно, авторської інтенції. По-друге, не враховано специфіки поетичного тексту. По-третє, текстова діяльність учнів під час аналізу поетичних творів організована без урахування психофізіологічних процесів сприймання і породження висловлювання, вікових особливостей учнів.
Це призвело до розриву двох предметів: української літератури і української мови. Як підсумок, учні на уроках літератури аналізують зміст, ідеї і проблематику поетичних текстів, а на уроках української мови – мовні одиниці в аспекті їх системних характеристик. Тому учні не тільки не мають комплексного уявлення про ліричне висловлювання як особливу функційно-естетичну систему, мікросвіт, де мова та ідея, думка і слово нерозривно пов’язані і тісно взаємодіють, розкриваючи текст як феномен культури, історії і фрагмент картини світу конкретної мовної особистості, але й утрачають здатність читати, відчувати поезію і сприймати її як шлях пізнання світу. 10–11 класи – це вік пошуку індивідуальності, а спілкування з поетичним текстом може виконувати особистісно-структурувальну функцію і включати підлітка в коло зв’язків «я – світ», «я – епоха», «я – культура», «я – всесвіт», чого навчає література.
Вважаємо за доцільне під час роботи з поетичним текстом на уроках української мови враховувати таке:
1. Поетичний текст є результатом мовленнєвотворчої діяльності конкретної мовної особистості і власне мовленнєвотворчим процесом.
2. Для досягнення успішності текстової діяльності старшокласників необхідно включити в методики роботи з поетичним текстом технологічну складову, тобто враховувати такі етапи породження і сприймання мовлення, як мотиваційний, згортання текстової інформації на емоційному рівні, згортання текстової інформації на смисловому рівні, семантизації стисненої текстової інформації, встановлення зв’язку між виокремленими під час аналізу частинами, розуміння авторського задуму.
3. Орієнтація на психофізіологічні механізми породження і сприймання висловлення вимагає комплексного підходу до аналізу художнього, зокрема поетичного, тексту, що об’єднує особистісно орієнтований, філологічний і функційно-семантичний підходи до мовної освіти в школі.
4. Системоутворювальним началом для організації та керування текстовою діяльністю учнів є філологічний аналіз поетичного тексту, який синтезує різні підходи до інтерпретації текстової інформації та використання різних методів аналізу одиниць поетичного тексту.
5. Провідним принципом розвитку мовної особистості старшокласника є принцип діалогічності. На уроках української мови реалізацію цього принципу дозволить репрезентувати роботу з поетичним текстом як діалог текстової особистості з читачем, діалог читача з твором і собою.
Отже, така організація текстової діяльності учнів розширює їх комунікативний простір та, відповідно, словник і прагматикон мовної особистості, що розвиває образне мислення учнів, асоціативну сферу.