27.01.2017 09:37

Ірина Попко

м. Львів, Україна

 

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ФРАНЦУЗЬКОГО ПАТЕНТУ ЯК РІЗНОВИДУ ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

 

Завдяки швидкому розвитку науки і техніки, перед перекладачами, науковцями, лінгвістами все гостріше постає питання адекватного перекладу науково-технічного тексту, одним з різновидів якого є патент.

Перекладам науково-технічних текстів приділяли увагу такі науковці, як В. В. Коптілов, В. Н. Комісаров, Я. І. Рецкер, В. І. Карабан, О. В. Бурда-Лассен та інші. Вони вивчали закономірності, етапи, види, стилістичні особливості перекладу науково-технічних текстів.

Структура французького патенту включає бібліографічну частину, патентну формулу та опис винаходу. Бібліографічна частина вміщує дані про країну і державну установу, яка видає патент, а також номер патенту, оскільки публікація опису винаходу проводиться після видачі охоронного документу. Опис винаходу у французькому патенті має назву Brevet invention. Прізвище винахідника і назва підприємства заявника, а також їх адреса завжди вказується в описі французького патенту. В описі вказується номер, повна дата, година та хвилини реєстрації заявлених матеріалів. В описі французького патенту подається дата видачі патенту, а також дата першої публікації в офіційному бюлетені і дата опублікування опису. В описах винаходів поруч з індексами національної патентної класифікації вказуються індекси міжнародної патентної класифікації. У назві винаходу, як правило, не зазначають специфіки винаходу, відсутні умовні позначки та елементи реклами.

Основною функціональною одиницею науково-технічної літератури, як відомо, є термін; він дає найбільш точне, стисле й економне визначення науково-технічного поняття, що є дуже важливим для перекладача при роботі зі словом. Словниковий склад наукової і технічної літератури французькою мовою характеризується різноманіттям і великою кількістю наукових і технічних термінів. Дуже важко провести межу між термінами і загальновживаними словами через їх лексичну багатозначність. Для перекладу французької наукової і технічної літератури важливу роль відіграють словники. Проте відомо, що основний недолік словників полягає в тому, що вони дуже швидко втрачають новизну. Нові поняття, неологізми у сфері науки та техніки виникають за дуже короткий проміжок часу. Основний вихід з цієї ситуації вбачаємо в докладному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є базовими в певній технічній галузі. Перекладач може консультуватися з періодичними друкованими виданнями, на сторінках яких висвітлено актуальні наукові проблеми і найновіші технічні винаходи, та з фахівцями в тій чи тій галузі.

Складна еволюція французької мови сприяла широкому розвитку синонімії, зокрема й лексичної. Одне і те ж поняття можна передати різними словами. У французькій науковій літературі здебільшого використовують синоніми латинського походження, які українською мовою ми зазвичай передаємо зі збереженням латинського кореня.

При перекладі необхідно пам’ятати, що хоч мова французьких науково-технічних текстів є частиною загальнонаціональної мови, тобто використовує спільну лексику і граматику, вона має свій стиль, який відповідає меті і завданню науково-технічної літератури. Тому для перекладача важливим завданням постає збереження цього стилю лексичними засобами своєї мови. Відсутність прямих запозичень з англійської мови, вживання яких є неприпустимим у зв’язку з наявністю французького відповідника, повага до синтаксису та орфографії французької мови, внутрішній зв’язок між реченнями, наявність повторів та реприз забезпечують характерні особливості наукового тексту у спеціалізованій французькій мові. О. В. Федоров підкреслює, що «стиль наукового тексту дає перекладачеві дуже широкі синтаксичні можливості. Оскільки будова речення тут не відіграє самостійної стилістичної ролі, то у технічному перекладі можливі різноманітні граматичні перебудови й перегрупування, аж до роз’єднання речення на дрібніші частини, сполучення дрібніших частин в єдине ціле» [1, с. 280].

Перед перекладачем патенту як технічного тексту стоять високі вимоги до лексичного матеріалу. Переклад технічних текстів не може бути приблизним, адже може спровокувати неточність, неприпустиму в технічних описах. Будь-яка помилка може мати катастрофічні наслідки. Перекладаючи технічну патентну літературу, перекладач повинен мати не тільки високі лінгвістичні знання, знати технічну лексику з певної галузі, а й структури Франції та Євросоюзу, які відповідають за патентну справу, документацію та всі рівні її подання та затвердження. Оскільки патентування стосується різних галузей науки та техніки, переклад патентної літератури вимагає від перекладача насамперед відмінних знань з тієї галузі науки або техніки, якої, власне, стосується переклад, по-друге, розуміння змісту термінів французькою мовою і знання фахової термінології рідною мовою.

Науково-технічні тексти характеризуються великою кількістю термінів та їх словосполучень, неологізмів, абревіатур та акронімів. Для адекватного перекладу абревіатур та акронімів, часто вживаних для означення терміна або організації, потрібно правильно його розшифрувати, перекласти українською і тоді створити відповідну українську абревіатуру. Наприклад: GGT – Confédération Générale du Travail – ЗКП – Загальна Конфедерація Праці. Деякі акроніми можуть бути просто транскрибовані. Наприклад: L’UNESCO – ЮНЕСКО, інші – розшифровані – FMI (Fond monétaire international) – МВФ (Міжнародний валютний фонд). Разом з українським відповідником акроніма бажано подавати в дужках його повну розшифровану назву.

При перекладі неологізмів і відсутності їх відповідників у словнику найчастіше послуговуються описовим перекладом. Для лексичних трансформацій при перекладі патентної літератури, особливо в описах, найчастіше використовують методи генералізації та конкретизації понять, тобто перехід поняття виду до поняття роду і навпаки. Досить часто можна спостерігати при перекладі технічного тексту з французької на українську мову явище транспозиції, тобто коли при перекладі замінюють одну частину мови іншою. Іноді використовується антонімічний переклад, пов’язаний зі зміною заперечного речення стверджувальним або навпаки. Питальні речення вживаються дуже рідко, і вони мають здебільшого риторичний характер, а їх практичною метою є зосередження уваги на тих питаннях, які розглядає автор.

Морфологічними особливостями французьких патентних текстів є використання форм теперішнього часу, дійсного способу, дієприкметникових зворотів, безособових та неозначено-особових конструкцій, пасивного стану та герундія. Пасивні французькі конструкції найчастіше перекладаються активними конструкціями.

Синтаксичними особливостями перекладу таких текстів є прямий порядок слів, що зберігається при перекладі, використання складнопідрядних речень, наявність значної частини однорідних членів речення. Але незначні трансформації зміни порядку слів можуть бути спричинені перестановкою обставини чи суб’єктно-об’єктними відношеннями. В описах патентів переважають речення розповідного характеру, інверсія та питальні речення.

У французьких технічних текстах уживається багато безособових та неозначено-особових конструкцій, які при перекладі можуть зазнавати певних трансформацій відповідно до контексту та граматичних правил української мови. При перекладі французьких неозначено-особових речень із займенниками on, nous використовуються або односкладні неозначено-особові речення, або безособові речення. Уживання особових займенників у патентній літературі невластиве як українській, так і французькій мові.

Отже, для перекладача важливим є знання базової термінологічної системи галузі знань, із якою він працює, і водночас він має постійно стежити за появою нових термінологічних утворень.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.     Федоров А. В. Основы общей теории перевода / А. В. Федоров. – М. : Филология три, 2002. – 416 с.

2.      A brief history of the patent law of the United States [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.ladas.

3.      Comprendre-la-propriete [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.inpi.fr/fr/comprendre-la-propriete