Ольга Сьоміна. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ В СХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ

30.12.2015 12:10

Ольга Сьоміна

м. Умань, Україна

 

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ В СХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ

 

Найменш дослідженим серед рівнів діалектної мови є синтаксичний, оскільки зафіксувати синтаксичні особливості дуже складно. Вивченню діалектного синтаксису присвячені праці таких науковців, як С. П. Бевзенко, П. М. Лизанець, Й. О. Дзендзелівський, Л. М. Перетятько, В. І. Добош. Синтаксис східноподільських говірок частково був досліджений Є. Рудницьким («Зложене речення в гуманських діялектах») майже століття тому, окремі особливості словосполучень зафіксовано в АУМ [1]. Сучасний синтаксичний рівень східноподільських говірок вимагає ґрунтовного опрацювання, що і визначає актуальність цієї розвідки.

Джерелом дослідження стали власні польові записи та тексти, вміщені в книзі «Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий описи» Т. М. Тищенко [5], текстах-додатках до дисертацій Г. Г. Березовської [2] та Л. Б. Поліщук [3].

Синтаксис текстів формують складнопідрядні речення, серед яких за їх підрядною частиною виділяємо складнопідрядні з підрядними означальними, з’ясувальними, обставинними. Мета цієї статті – розглянути специфіку складнопідрядних речень із підрядними означальними в говірках Східного Поділля.

Означальне підрядне речення пояснює підмет, додаток, присудок або інший головний член речення, виражений іменником чи іншою частиною мови, вжитою у значенні іменника, і відповідає на питання який?. Основним у формуванні складнопідрядного речення з підрядним означальним як специфічного утворення є відношення між означуваним і підрядним означальним реченням. Залежно від формального вираження цього відношення складнопідрядні речення поділяються на дві групи: 1) складнопідрядні речення з підрядними означальними відносного підпорядкування; 2) складнопідрядні речення з підрядними означальними сполучникового підпорядкування [4, с. 334].

Особливістю першого типу речень є те, що формальними показниками синтаксичного зв’язку між означуваним і підрядним реченнями є відносні займенники і займенникові прислівники. Отже, у складі цієї групи виокремлюємо дві підгрупи: а) складнопідрядні речення з підрядними означальними, приєднаними до означуваного відносними займенниками; б) складнопідрядні речення з підрядними означальними, приєднаними до означуваного за допомогою прислівникових відносних слів.

До першої підгрупи відносимо складнопідрядні речення з підрядними означальними, приєднаними за допомогою відносних займенників який, котрий та що, який має говірковий варіант шо. Наприклад: ^|Баба пови^|туха / це по^|жила ^|ж^.інка / у йа^|койі йе зна^|н’.а приǐ^|н’ати ^|роди (ММ); Ди^|тина / йака на^|роджуйец’а ў со^|роц’:і / ^|кажут’ ста^|р’і ^|л’уди / ^|буде здо^|рова і шчас^|лива (Сал.); А^|л’аска / це ба^|лонова ^|куртка с ^|капойу / йа^|ка опк^|лад’ана іс^|куствиним ^|м·ехом / ў н’і хо^|дили моло^|д’і ^|л’уди (Ос.); ^|Галстук ўд’і^|вайут муш^|чини / йа^|к·і ^|робл’ат на ви^|ликих ро^|ботах (Бок.); Бан^|тоўка / це ск^|ладочки / йа^|к·і ĭдут’ друг на д^|руга / на^|зустр’іч йаґ^|би ĭдут’ (Тиш.); ^|Боти / це ви^|соке ^|гумове ўзу^|т’.а / йа^|ке над’а^|гайут’ на че^ире^и|вики ў не^и|году / а^|бо ў^|зимку (Ж.); ^|Лоскут / ку^|сочок к^|раму / йа^|киĭ ли^|шиўс’а ^|п·ісл’а пок^|ройу (Ц.); ^|П·ілка / це р’ад^|нина / шо ско^|тин’і ни^|сут’ ^|йісти / ^|с’іно / со^|лому (Меч.); Па^|ц’орки / це стр’іч^|ки ^|р’ізного ^|кол’ору / к·існи^|ки / шо запл’і^|тали ў ^|коси (Олек.); ^|майа / тон^|ка тка^|нина / по^|р’іўн’ано / шо ў ма^|йу ^|можна ў^|д’іти (Красн.); Ман’^|кети / це час’ц’ рука^|ва / шо обл’а^|гайе к·іс’ц’ (Ят.); Ма^|натки / це ўс’о / шо ў ^|тебе йе / чи ў ск^|рин’і / чи ў шка^|фу (Тар.); Крам / це л’у^|ба ткан’ у з^|войі / шо ск^|рут’ана / йі^|йі ба^|гато (Ор.). Рідше мовці використовують для поєднання частин складнопідрядного речення відносне слово котрий: Д’і^|теĭ / кот^|р’і на^|роджувалис’ ^|п·ісл’а тих / шо ўми^|рали при ^|родах / нази^|вали А^|дамом і ^|Йевойу (Чер.).

Другу групу складнопідрядних речень із підрядним означальним становлять такі синтаксичні конструкції, в яких зв’язок між означуваним і підрядним реченням виражається за допомогою сполучних слів прислівникового походження де, куди, звідки, коли. У східноподільських говірках найбільш вживаним у таких реченнях є спеціалізоване відносне слово де, що може бути замінене нейтральним відносним словом який: Хаз’а^|йі / де (які) начи^|нали буд’іў^|ництво / ста^|ралис’а хара^|шо пригос^|тити стро^|йіт’іл’іў (Дуб.); П^|ланка на со^|роц’.і / де (на якій) пите^ил’^|ки проби^|вайут (Мит.); Ш^|лиц’а на п·іжа^|ку / на рука^|в·і / де (на якій) приши^|вайуц’а ^|ґуVики (Хар.); ^|М^.ісце б^|рали ^|баб^пки і за^|копували у м^.іс^|ц’ах / де (в яких) не^{и |}ход’ат’ ^|л’уди (Трид.); ^|Воду т^|реба вили^|вати ў та^|ке ^|м˙ісце / де (по якому) не^{и |}ходит’ ^|л’уц’ка но^|га / чи п˙ід йа^|кес’ ^|дерево / шоб^п ту^|ди ^|л’уди не^и хо^|дили (Пуг.).

Виокремлюємо групу складнопідрядних конструкцій, у яких підрядне речення також виконує атрибутивну функцію, але граматичним показником зв’язку між ним і означуваним є сполучники що, як, щоб. Специфічним для підрядних речень зі сполучником що, поряд із чисто атрибутивним зв’язком, як і в літературній мові, є наголошення на мірі, ступені або інтенсивності вираження ознаки. Такі речення є найбільш поширеними у східноподільських говірках, наприклад: Йе та^|киǐ об^|р’ад / шо ^|баб^.і зли^|вайут на руки (Гран.); С^|пинка / це ^|в·ешалка / шо ч·іп^|л’ати го^|дежу (Ман.). Рідше вживаними є складнопідрядні речення із сполучниками як, щоб: ^|Д’іт’ам-пате^ир^|чатам ^|імйа да^|вали (яке?) / йак хто со^|б˙і хо^|т’іў (Кон.).

Значення ступеня вияву ознаки з цільовим або наслідковим відтінком властиве підрядним означальним реченням, показником синтаксичного зв’язку яких із означуваним є сполучник щоб. Підрядне речення в таких складнопідрядних у східноподільських говірках оформлене як односкладне речення (По^|вивач / це шнур та^|киǐ / шоб ^|т^.існо пил’и^|нали (ІБ)), або двоскладне речення з присудком у формі минулого часу (^|Кофточки та^|к^.і / шоб ди^|тина ни ца^|рапалас’ / ^|чепчик чи ^|шапка (Кал.)). У головному реченні при іменнику вживається займенник такий, за допомогою якого виділяється, наголошується ступінь або міра вияву ознаки, яка конкретизується, розкривається підрядним означальним реченням.

Як і в літературній мові, підрядне речення стоїть після слова, яке воно пояснює: Косово^|ротка / це ^|ком·ір / у йа^|кому ко^|сен’к·і кра^|йі (Род.); Ґ^|возд’іки / це с’і^|р’ошки / ў ос^|нов·і йа^|ких ĭде шти^|р’ок / йа^|киĭ просу^|вайут’ у ^|вухо / а з ^|іншого ^|боку од’а^|гайут’ ^|зас’ц’іб^пку / йа^|ка три^|майе с’і^|р’ошку (Тал.). Зафіксовано поодинокі випадки, коли між означуваним словом і означальним реченням стоїть уточнююча обставина: Ран’ше ^|м·ісце за^|копували дес’ п·ід ^|деревом у дво^|р’і / шо рос^|те на под^|в·ірйу (Чер.).

Отже, специфіка східноподільських складнопідрядних речень із підрядними означальними полягає в тому, що мовці віддають перевагу обмеженому колу засобів, порівняно з літературною мовою, для поєднання означуваного та означального підрядного речення.

 

Список використаної літератури

1.      АУМ І – Атлас української мови. В 3-х т. – Т. 1. Полісся, Наддніпрянщина і суміжні землі / Ред. кол: І. Г. Матвіяс (голова), Я. В. Закревська та ін. – К.: Наук. думка, 1984. – 498 с., карт.

2.      Березовська Г. Г. Структурна організація та географія назв традиційного одягу та прикрас у східноподільських говірках : дис… канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Г. Г. Березовська. – К., 2011. – 393 с.

3.      Поліщук Л. Б. Структурна організація та географія назв традиційного будівництва в східноподільських говірках : дис… канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Л. Б. Поліщук. – Вінниця, 2015. – 425 с.

4.      Сучасна українська літературна мова / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1972. – С. 332 – 343.

5.      Тищенко Т. М. Східноподільський родильний обряд : лексикографічний і текстовий описи / Т. М. Тищенко. – Умань : РВЦ «Візаві», 2014. – 392 с.