Людмила Гандзюк РОЛЬ ІНТЕГРОВАНИХ ЗАНЯТЬ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО З ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Людмила Гандзюк
м. Тульчин, Україна
РОЛЬ ІНТЕГРОВАНИХ ЗАНЯТЬ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО З ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Всі знання виростають з одного коріння –
навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки,
а тому повинні вивчатися у зв’язках.
Я. А. Коменський
Методика викладання, як і вся дидактика, переживає сьогодні складний період: проходить реформа старшої школи, яка торкається загальноосвітньої підготовки студентів у ВНЗ І–ІІ р.а. Гостро постає питання методичної майстерності викладача, здатного творчо підходити до організації навчального процесу, здійснювати інтеграцію різних предметів.
Сьогодні змінюється і роль викладача: від інформативної ролі до ролі керуючої та стимулюючої. У процесі надання студентам загальноосвітньої підготовки важливим є сформувати у молодого покоління єдине уявлення про культуру, суспільство і їхнє місце в ньому.
У практиці розвитку освіти постало питання про інтегрований підхід до викладання різних предметів у вищих навчальних закладах України. Впровадження інтегрованих занять дозволяє збагатити навчальний процес за змістом і формою, показати взаємозв’язок процесів і явищ, а також полегшити студентам підготовку до ЗНО.
Проблему інтеграції навчальних занять та міжпредметних зв’язків у навчанні досліджували як викладачі-практики, так і науковці, зокрема О. Біляєв, О. Акуліна, В. Семещук, В. Бевз, О. Ковальчук, І. Ковальчук та ін. [5].
Аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу визначити, що інтегроване заняття – це таке заняття, що проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах, тобто інтегроване заняття «ґрунтується на поєднанні знань, здобутих з різних навчальних предметів, яке допомагає сприймати навколишній світ як єдине і неподільне ціле». Виникають питання: у чому перевага таких занять? Наскільки вони виправдані й розвинені сучасною методичною наукою? Це сприяє, на думку О. Куцевол [3], «інформаційному збагаченню сприймання, розвиткові мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних боків пізнати якесь явище, поняття, досягнути цілісності знань».
Завдяки інтеграції здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання. Таким чином, студент сам може обирати для себе «опорні» знання з різних предметів із максимальною орієнтацією на суб’єктивний естетичний, культурний досвід, що склався у нього під впливом як попереднього навчання, так і завдяки більш широкому ознайомленню з навколишньою дійсністю [1]. А це, своєю чергою, об’єднує знання різних навчальних предметів, підсилює їх і в потрібний момент відновлює. Студент, готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, не вдається лише до зазубрювання матеріалу, назв творів, імен персонажів тощо, а осмислено інтегрує знання, стимулює своє творче мислення, виявляє уміння розуміти й інтерпретувати твори, логіку літературного процесу, мову мистецтва.
О. М. Біляєв у статті «Інтегровані уроки рідної мови» поділяє міжпредметну інтеграцію на повну і часткову [2].
На основі часткової міжпредметної інтеграції й будуються інтегровані заняття. Розрізняють інтеграцію за змістом (залучення навчально-пізнавального матеріалу з інших, споріднених дисциплін) та за способами пізнавальної діяльності (спостереження, дослідження, мислення, мовлення).
У формах і методах проведення інтегрованих занять застосовуються різні способи інтеграції, перевага ж віддається то одному, то іншому – залежно від теми, мети заняття та від рівня підготовки студентів.
Основними ідеями інтегрованого навчання є:
ü особистісна спрямованість;
ü формування узагальнених дисциплінарних структур і способів діяльності;
ü пріоритет основних мотивів у навчанні;
ü системність у навчанні;
ü проблемність навчання;
ü рефлексія діяльності;
ü діалогічність.
Під час проведення інтегрованих занять викладачеві доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого заняття, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.
Мета занять, побудованих на інтегрованому змісті, – створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.
Культурно-мистецьке життя міських та сільських громад потребує нині спеціалістів із достатньою професійною підготовкою, практично зорієнтованих, які вміють і теоретично, і творчо мислити, а головне – практично матеріалізувати задумане з урахуванням культурних проблем нашого суспільства. Вимоги сучасного і перспективного ринку праці змушують нас, педагогів, вносити корективи у стандартні технології навчання.
Інтеграція – це взаємопроникнення двох або більше предметів. Саме тому на одному занятті рівнозначно не можуть бути представлені література й історія, мова й народознавство. Одному з них необхідно потіснитися, увібравши в себе інший, або по-новому розкритися.
Проводячи інтегроване заняття, можна використати такий алгоритм (взаємопроникнення): зміст навчального матеріалу – опора на наукову інформацію інших навчальних предметів + опора на попередній матеріал – міждисциплінарні зв’язки = єдність матеріального світу.
Під час планування інтегрованих занять слід звернути увагу на необхідність:
Ø правильно визначити головну мету заняття (поєднуються блоки знань);
Ø взяти зі змісту дисциплін ті відомості, що необхідні для реалізації мети;
Ø установити значну кількість зв’язків у змісті навчального матеріалу;
Ø планувати частини інтегрованого змісту так, щоб стати необхідною ланкою заняття й отримати остаточне завершення;
Ø ретельно обирати методи і засоби навчання, визначати навантаження студентів на занятті.
Структурою інтегрованого заняття є: вступ (мета, постановка завдання, актуалізація); основна частина, яка передбачає різні варіанти – семінар, дискусія тощо; висновок (відповіді на проблемні питання, підбиття підсумків роботи студентів (рефлексія), домашнє завдання).
Основна частина інтегрованого заняття є найбільш варіативною, тому що містить у собі різноманітний зміст досліджуваних об’єктів, що вимагають різних методів навчання й організації пізнавальної діяльності студентів. Інтегровані заняття мають значні можливості. Тут студенти мають можливість здобути глибокі й різноманітні знання із загальноосвітнього і професійного курсів, використовуючи інформацію навчальних дисциплін, зовсім інакше осмислюючи події, явища.
У підготовці молодших спеціалістів галузі знань «Культура і мистецтво» можлива, доцільна й необхідна інтеграція гуманітарних, суспільних дисциплін із дисциплінами фундаментального та професійно орієнтованого спрямування.
Робота в мистецькому закладі дає можливість інтегрувати заняття української мови та літератури з дисциплінами профільного циклу.
Провівши інтегровані заняття з української літератури за темою «Друга світова війна у творах українських письменників» (українська література, дитяча література, зарубіжна література, історія, народознавство, культурологія та ін.), бінарне заняття з української та зарубіжної літератур на тему «Імпресіонізм як явище мистецтва. Особливості стилю в малярстві, українській та зарубіжній літературах» (українська та зарубіжна літератури, художня культура), переконалися, що у процесі роботи активізується пізнавальна діяльність студентів. Вони мають можливість продемонструвати свої творчі здібності під час виконання випереджувальних завдань, пов’язаних із суміжними дисциплінами, з музичним, декоративно-прикладним мистецтвом, з історією мистецтв, народознавством, культурологією, історією чи світовою літературою.
Залежно від кількості предметів і видів діяльності студентів інтегровані заняття можуть бути різних видів: лекція, екскурсія, кіно-заняття, дослідження, практична робота, семінар, конференція, ділова гра та інші, що поєднують методику викладання літератури з історією, суспільними дисциплінами, з народознавством та українознавством, з багатьма видами образотворчого мистецтва, музикою. У процесі такої інтеграції виробляється чимало спільних чи близьких прийомів аналізу мистецьких явищ, глибшого розуміння літературного процесу, світогляду письменника, відображених у художньому творі подій та персонажів. Відбувається глибоке і повне осмислення жанрової своєрідності твору в поєднанні з особливостями національного характеру, світогляду, ментальності населення України, його побуту, традицій, звичаїв, обрядів, вірувань тощо на рівні крос-культурних взаємодій [4]. Студенти активізують розумову діяльність, розширюють свій світогляд, виявляють творчі інтереси, а також здібності, широко і всебічно обґрунтовують власну точку зору, вчаться проводити експерименти, дослідження, моделюють різні варіанти вирішення визначених питань, розв’язання творчих проблем, мають можливості для самовираження і самовдосконалення.
За умови впровадження в новій українській школі об’єднаних курсів інтегровані заняття мають особливу цінність. Вони є результативнішими за традиційні, дають можливість викладачу визначити рівень знань, творчі здібності та індивідуальні можливості кожного студента.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акуліна О. Інтегроване заняття – одна з форм нових інформаційних технологій / О. Акуліна // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2002. – № 1. – С. 3–7.
2. Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі / К. Баханов. – Запоріжжя : Просвіта, 2000. – 160 с.
3. Куцевол О. Особливості творчої методичної діяльності вчителя літератури / О. Куцевол // Дивослово. – 2006. – № 12. – С. 17–22.
4. Семещук В. Альтернативні методи використання міжпредметних зв’язків на заняттях з історії: проблеми і перспективи / В. Семещук // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2004. – № 1 (7). – С. 38–43.
Сокальська О. Бінарні та інтегровані заняття як засіб полегшення переходу до кредитно-модульної технології навчання та оптимізації навчально-виховного процесу в коледжах / О. Сокальська // Організація навчально-виховного процесу: Досвід роботи у вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації. – 2006. – Вип. 6. – С. 22–25.