Катерина Гримашевич ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ У ТВОРЧОСТІ МАРІЇ МАТІОС: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
Катерина Гримашевич
м. Житомир, Україна
ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ У ТВОРЧОСТІ МАРІЇ МАТІОС: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
Яскравою представницею сучасно жіночої прози є письменниця Марія Матіос – авторка прозових книг «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», «Чотири пори життя», «Щоденник страченої» та інших.
Проза Марії Матіос художньо досліджує проблеми буття української жінки, її складні стосунки з чоловічим світом. Марія Матіос – письменниця, яка завдяки трагічній глибинності подій і характерів, зображених найчастіше в межових, екстремальних ситуаціях, спонукає до їх розгляду в екзистенційному дискурсі, концептуальним полем якого є дослідження індивідуального буття конкретної людини, її самопізнання й самовираження. Крім того, письменниця часто звертається до гендерної проблематики, пов’язаної з осмисленням ролі чоловіка й жінки в сучасному світі, їх традиційності та новизни.
Проблеми вербальної комунікативної поведінки чоловіків і жінок порушувала Л. Ставицька, яка в праці «Гендер: мова, свідомість, комунікація», зазначивши з-поміж іншого, що уявлення про те, як говорять чоловіки та жінки, становлять стереотип гендерної комунікативної поведінки, яка є частиною суспільної свідомості [1, с. 249], водночас виокремивши 24 типи комунікативних стратегій чоловіків і жінок [1, с. 249–263].
Опрацювання творів Марії Матіос «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», «Чотири пори життя», «Щоденник страченої» дає підстави підтвердити такі типи комунікативних стратегій чоловіків і жінок у них:
1) жінка більше потребує спілкування, ніж чоловік, оскільки для неї характерна підвищена увага до вербального плану спілкування (винятком є тільки головна героїня повісті «Солодка Даруся»);
2) у комунікуванні чоловіків найважливішою є інформація (мовлення персонажів-чоловіків більш чітке, лаконічне, інформативне);
3) жінки охочіше й активніше беруть участь у приватних бесідах (наприклад, Марія з повісті «Солодка Даруся»);
4) чоловік гірше, ніж жінка, володіє навичками зв’язного мовлення (наприклад, Павло та Дмитрик із сімейної саги в новелах «Майже ніколи не навпаки»);
5) жінки розмовляють між собою більше, ніж чоловіки;
6) чоловіки формулюють пропозиції прямо, жінки – переважно у вигляді запитань (Павло, Іван Варварчук із «Майже ніколи не навпаки», Іван Цвичок із «Солодкої Дарусі»);
7) у конфліктних ситуаціях жінки частіше, ніж чоловіки, відмовляються від своїх позицій (Лариса Ковальчук із «Щоденника страченої»);
8) жінкам легше, ніж чоловікам, звернутися до когось по допомогу (крім Мотронки із «Солодкої Дарусі»);
9) жінка у спілкуванні демонструє більшу цікавість, вона ставить більше запитань (Василинка, Парасочка, Гафійка, Варварка із «Солодкої Дарусі»);
10) жінки розповідають про ту чи іншу подію з численними деталями, чоловіки – коротко про суть (Маринька з «Майже ніколи не навпаки»).
Спостереження над мовленням чоловіків і жінок в аналізованих творах засвідчує, що жінки більше використовують слів зі зменшено-пестливими суфіксами.
Отже, комунікативні стратегії поведінки чоловіків і жінок у творчості Марії Матіос є важливою складовою гендерної проблематики. Персонажі письменниці чітко усвідомлюють свою належність до певної статі й сприймають себе саме як чоловіка чи жінку за стійкими поведінковими реакціями та наборами дій, чітко розподіленими між жінками й чоловіками, досить часто завдяки саме комунікативним стратегіям та особливостям їхнього спілкування та ознак мовлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ставицька Л. О. Гендер: мова, свідомість, комунікація : [монографія] / Л. О. Ставицька ; Ін-т укр. мови НАН України. – К. : КММ, 2015. – 438, [8] с.