Єлизавета Барань ІШТВАН КОВТЮК ЯК НАУКОВЕЦЬ (ДОСЛІДНИК УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКИХ МІЖМОВНИХ КОНТАКІВ), ОСВІТЯНИН ТА ПЕРЕКЛАДАЧ
Єлизавета Барань
м. Ніредьгаза, Угорщина
ІШТВАН КОВТЮК ЯК НАУКОВЕЦЬ (ДОСЛІДНИК УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКИХ МІЖМОВНИХ КОНТАКІВ), ОСВІТЯНИН ТА ПЕРЕКЛАДАЧ
Іштван Ковтюк відомий перш за все як науковець, освітянин, перекладач, автор шкільних підручників. Відданість науці та сумлінне служіння рідній угорській мові – ось основне покликання ученого, неординарного спеціаліста, який по праву може пишатися набутим досвідом та професійними досягненнями.
Народився Іштван Ковтюк 11 січня 1934 року[1] в селі Ратівці (угорська назва Nagyrát) колишнього комітату Унг (Ужгородського району Закарпатської області), яке в той час входило до складу Чехословаччини, там же здобув початкову освіту. У 1949 році вступив до педагогічного училища в місто Мукачево (до 1950 року педучилище функціонувало в Хусті), а в 1953 році отримав диплом за спеціальністю «учитель початкових класів». Відтак навчався в педагогічному інституті в Ужгороді, обравши спеціальність «угорська філологія». Незабаром педінститут було реорганізовано, тож навчання продовжив в Ужгородському державному університеті, де в 1958 році отримав диплом філолога, викладача російської мови та літератури. А далі розпочалася праця в редакції газети «Закарпатська правда», пізніше – в обласному радіо. У 1963 році, коли було відкрито відділення угорської філології в Ужгородському університеті, став викладачем кафедри угорської мови та літератури. Понад 30 років у цьому закладі викладав різні дисципліни: сучасну угорську мову (морфологію та синтаксис), діалектологію, історичну граматику угорської мови, різні спецкурси з угорського мовознавства (цей перелік свідчить про обшир знань доцента Ковтюка з угорської лінгвістики). В УжДУ працював до 1994 року. А з 1997 року став завідувачем кафедри філології новоствореного вищого навчального закладу – Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, де працює і зараз.
За період активної діяльності Іштван Ковтюк створив чимало: наукові дослідження, освітницька, організаторська та перекладацька робота, вагомий внесок у розвиток української та угорської лексикографії – це перелік лише найосновніших здобутків науковця, перекладача, викладача.
Із середини 60-х років минулого століття Іштван Ковтюк почав займатися вивченням рідних йому угорських говірок Ужанщини: дослідив особливості їх фонетики, лексики, морфології, синтаксису та стилістики, у тому числі вплив східнослов’янізмів на їх словниковий склад. Саме це коло проблематики стало темою його дисертаційного дослідження. Захищена в 1974 році робота Іштвана Ковтюка «Українізми в угорській говірці пониззя ріки Уж Закарпатської області Української РСР» (первісна назва «Украинизмы в венгерском говоре низовья реки Уж закарпатской области Украинской ССР») вийшла друком у 2007 році, пролежавши в рукописі майже 35 років[2]. Ця важлива для вивчення угорської діалектології та українсько-угорських міжмовних контактів праця була видана кафедрою української та русинської філології Ніредьгазької вищої школи, відомої як науковий осередок справжніх поціновувачів історичних та мовних скарбів східних слов’ян Закарпаття. Редактор Андраш Золтан у передмові до видання зазначає: «Захищена в 1974 році дисертація в Ужгородському університеті у свій час і при тогочасних обставинах не мала можливості вийти друком. Її тема, обсяг та якість опрацьованого матеріалу в той час заслуговували б на те, щоб цей матеріал уже тоді став частиною друкованої фахової літератури у сфері дослідження українсько-угорських міжмовних контактів»[3]. 28 квітня 2008 року відбулася презентація монографії Іштвана Ковтюка на кафедрі української та русинської філології Ніредьгазької вищої школи. Видання представляла кандидат філологічних наук, професор Ілона П. Лакатош, яка наголосила на необхідності видання монографії Іштвана Ковтюка угорською мовою, щоб наймолодше покоління угорських філологів могло ознайомитися з особливостями мововживання угорськомовних мешканців, які проживають у східній частині історичної Угорщини.
Протягом кількох років Іштван Ковтюк брав участь у збиранні матеріалу для «Загальнокарпатського діалектологічного атласу» (1989-2003), а також до словника закарпатських угорських говорів (словникові статті представлені в журналі Acta Hungarica). Неабиякого значення набули науково-популярні статті з культури угорської мови та переклади творів художньої літератури з української, російської, удмуртської і татарської мов угорською, уміщені на сторінках місцевих газет і журналів. У 1982 році побачила світ книга Magyar helyesírási tanácsadó («Порадник з угорського правопису») (Ужгород, 280 с.). Статті, що торкаються проблем культури угорської мови, а також особливостей закарпатських угорських говорів, зібрано у виданні під назвою Anyanyelvünk peremén («На витоках рідної мови») (Ужгород – Будапешт, 1995).
Окрім наукової діяльності, Іштван Ковтюк наполегливо працював і в освітній царині, зокрема, із 1971 року створив 16 підручників з угорської мови для загальноосвітніх шкіл Закарпаття (деякі кілька разів перевидавалися), затверджених Міністреством освіти і науки СРСР, пізніше України для 4–11 класів. Таким чином, кілька поколінь угорськомовних школярів Закарпаття вивчали рідну мову саме за підручниками укладеними Іштваном Ковтюком. У 2005 році разом із групою фахівців уклав програму з угорської мови, угорської та зарубіжної літератур для загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання. Для студентів вищих навчальних закладів стали в пригоді методичні вказівки науковця для вивчення історії угорської літературної мови, синтаксису угорської мови, а також збірник вправ і завдань з граматики угорської мови тощо.
У 2000 році Іштвана Ковтюка запросили на кафедру української та русинської філології Ніредьгазької вищої школи головним співробітником при укладанні шеститомної бази даних українсько-угорського словника (Ніредьгаза, 2000–2003) та двотомного угорсько-українського словника (Ніредьгаза, 2005–2006), головним редактором якого є Іштван Удварі. Окрім цього, Іштван Ковтюк є головним редактором угорсько-українського (Ужгород – Берегово, 2006) та українсько-угорського (Ужгород – Берегово, 2008, друге видання 2015) словничків.
Предметом гордості вченого є його вихованці, адже з часу заснування кафедри угорської філології в Ужгородському університеті він був наставником кількох поколінь студентів, учителів угорської мови та літератури. Серед них є відомі на сьогодні науковці-мовознавці та літературознавці, які тепло згадують свого викладача, що залишається для них взірцем наполегливості і працелюбності.
Отже, можемо стверджувати, що Іштван Ковтюк своє життя присвятив служінню рідної угорської мови, однак не можна недооцінювати заслуги науковця у галузі слов’янського мовознавства, у тому числі в україністиці. Адже він першим виконав всебічне дослідження впливу східнослов’янських мов (російської та української) на лексику закарпатських угорських говорів, проаналізувавши їх фонетичну та морфологічну адаптацію в мові-реципієнті, подавши тематичну класифікацію, склавши тлумачно-етимологічний словник майже трьохсот українізмів та русизмів в угорських говірках Ужанщини.
З огляду на різнобічну діяльність, у 1963 році Інститут мовознавства Угорської академії наук нагородив Іштвана Ковтюка премією Балінта Чюрі за внесок у вивчення угорських говорів Закарпаття. За здобутки у сфері художнього перекладу в 1997 році Спілка письменників України відзначила його премією Федора Потушняка. У 2004 році Міністерством освіти і науки України Іштван Ковтюк нагороджений знаком «Відмінник освіти України».
[1] З нагоди 80-річчя колеги та учні привітали Іштвана Ковтюка, див. Барань Єлизавета Відданий рідній мові (до 80-річчя від дня народження мовознавця Іштвана Ковтюка). Studia Slavica Hung. 60: 479–482.
[2] Kótyuk István Az ungi magyar nyelvjárás ukrán jövevényszavai — Украинские заимствования в ужанском венгерскoм говоре. Под редакцией и с предисловием А. Золтана (= Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 22.). Ньиредьхаза, 2007. 340 p.
[3] З’явилися рецензії на монографію у фахових виданнях, наприклад, Bárányné Komári Erzsébet, Kótyuk István Az ungi magyar nyelvjárás ukrán jövevényszavai — Украинские заимствования в ужанском венгерскoм говоре. Szerkesztette és az előszót írta Zoltán András. (= Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 22.) Kiadja a Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Tanszéke. Nyíregyháza, 2007. 340 p. // Magyar Nyelvőr 133 (2009) 95–101; Gazdag Vilmos, Jelentés az ukrán-magyar nyelvhatárról Иштван Ковтюк, Украинские заимствования в ужанском венгерском говоре. Под редакцией и с предисловием А. Золтана. Ньиредьхаза, 2007. — Kótyuk István, Az ungi magyar nyelvjárás ukrán jövevényszavai. Szerkesztette és az előszót írta Zoltán András. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszéke, 2007. // Kisebbségkutatás 18 (2009) 476–481; P. Lakatos Ilona, Иштван Ковтюк, Украинские заимствования в ужанском венгерском говоре. Под редакцией и с предисловием А. Золтана. Ньиредьхаза, 2007. — Kótyuk István, Az ungi magyar nyelvjárás ukrán jövevényszavai. Szerkesztette és az előszót írta Zoltán András. Nyíregyháza: Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszéke, 2007. // Magyar Nyelv 106 (2010) 227–233.