Ірина Гонца. СЕМАНТИЧНА ОНІМІЗАЦІЯ АПЕЛЯТИВІВ В ОЙКОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ
Ірина Гонца
м. Умань, Україна
СЕМАНТИЧНА ОНІМІЗАЦІЯ АПЕЛЯТИВІВ В ОЙКОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ
У формуванні ойконімної лексики, особливо на початковому етапі її генезису, активну участь беруть географічні терміни й назви гомогенних об’єктів. Так звані nomina topographica стали об’єктом дослідження багатьох лінгвістів, зокрема польських (П. Нітче, Я. Сташевський), чеських і словацьких (Р. М. Малько), болгарських (Е. А. Григорян), сербсько-хорватських (Я. Шутц), білоруських (І. Я. Яшкін), російських (В. М. Мокієнко, Е. М. Мурзаєв). Чинне місце в українському мовознавстві займають праці з географічної термінології І. Верхратського, Й. О. Дзендзелівського, Т. О. Марусенко, М. Ф. Сумцова, П. П. Чучки та ін. Опубліковано лексикографічні матеріали щодо окремих регіонів України: Чернігівсько-Сумського Полісся [3], Волині [2], Кіровоградщини [1].
Актуальність цієї статті полягає в необхідності комплексної градації структурної та семантичної специфіки ойконімів Черкащини з основами географічних термінів, які в цьому відношенні поки що залишаються невивченими.
Семантико-дериваційний аналіз пропріативів показав, що серед назв поселень Черкащини, утворених від апелятивів, значне місце займають моделіна позначення позитивного / підвищеного (Долинка, Подолъ, Степ) та негативного / пониженого (Балка, Канава) рельєфу. Оскільки територія краю переважно має рівнинний рельєф, то й серед аналізованих ойконімів домінують назви поселень, похідні від ландшафтно-топографічних термінів на позначення долин, рівнин, полян.
Чималою кількістю представлені найменування населених пунктів, які конкретно орієнтовані на означення місцевих промислів (виварки дьогтю та смоли, випалювання поташу, виготовлення цегли та обробіток деревини, добування глини та піску) (16 назв, 13,2 %), напр.: Буда, Гамарня, Тартак.
Одиничними прикладами засвідчені типи, основу яких становлять економіко-географічні терміни, пов’язані з сільськогосподарським виробництвом (4 найменування, або 3,3 %), напр.: Бажатарня, Левада, Одай, Стадниця.
Спадною продуктивністю відзначається ойконімна модель, мотивована географічними номенклатурними термінами, що характеризують певні риси суспільного життя, предмети матеріальної та духовної культури. Необхідність освоєння незаселених земель сприяла появі нових типів поселень, жителям яких надавали на певний період привілеї – звільнення від податків і феодальних повинностей. Такі соціальні передумови сформували синекдохатичні похідні від номенклатурних дериватів із вказівкою на тип поселення (Городище, Зарубъ, Слобода) та присадибної споруди (Дача, Сучок).
Власними назвами могли ставати й інші апелятиви, зокрема лексеми із квалітативним значенням, що вказували на характер поселення, напр.: Затишок, Таганча, Хрести.
Отже, можна зробити висновок, що ойконімний простір Черкащини окреслює складну та своєрідну структуру творення власних найменувань поселень і не виходить за межі алгоритму назвотворення, що склався на теренах України останніми роками (при цьому він, звичайно, має певні особливості).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Громко Т. В. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини / Т. В. Громко, В. В. Лучик, Т. І. Поляруш. – Київ – Кіровоград : РВГУЦ КДПУ, 1999. – 224 с.
2. Данилюк О. К. Словник народних географічних термінів Волині / О. К. Данилюк. – Луцьк : Настир’я, 1997. – 108 с.
3. Черепанова Е. О. Народная географическая термінологія Черниговско-Сумского Полесья / Е. О. Черепанова. – Сумы, 1984. – 275 с.