Ганна Березовська. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ НАЗВ ВЗУТТЯ У ГОВІРКАХ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

30.12.2015 12:03

Ганна Березовська

м. Умань, Україна

 

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ НАЗВ ВЗУТТЯ У ГОВІРКАХ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

 

Взуття, як і одяг, відіграє важливу роль у житті людини, основна функція якого – захист ніг, утеплення їх. З розвитком суспільства урізноманітнюються його види, з’являються нові типи взуття, що сприяє появі нових назв. Лексика на позначення взуття є однією з найбільш давніх у мові, тому вивченню її присвячено багато праць. Назви одягу та взуття неодноразово ставали предметом діалектологічних досліджень Ф. Й. Бабія, З. М. Бичка, Г. В. Войтів, Г. І. Гримашевич, О. О. Коваленко, О. Д. Неділько, М. В. Никончука, Т. В. Щербини та ін.

Об’єктом нашого дослідження стали назви взуття у говірках Східного Поділля. Джерельною базою для дослідження слугувала авторська праця «Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках» (Березовська), укладений за матеріалами, зібраними у 207 говірках Східного Поділля.

Назви взуття у говірках Східного Поділля репрезентовано як однослівними назвами, так і словосполученнями. Однослівні найменування взуття представлені одним лексико-граматичним класом – іменником, в описових словосполученнях атрибутиви вказують на матеріал чи спосіб виготовлення, призначення. Зафіксовані лексеми функціонують переважно у плюральній формі, що номінують парні предмети.

Окремі номени відзначаються великою кількістю фонетичних варіантів. Значну кількість варіантів мають назви ^|уст’ілка (19 варіантів), голе^|нишче (6), п˙ідс^|тилка (6), чобо^|тар (4), в’ет^|намки (3), ^|вал’анки (3) та ін.

Виявлено зміни граматичного роду лексем, зокрема чоловічий – жіночий: ^|волок – во^|лока, моту^|зок – мо^|тузка, п˙ід^|меток – п˙ід^|метка, ^|уст’ілок – ^|уст’ілка, ^|закаблук – закаб^|лука, чоловічий – середній: ^|копит – ко^|пито, жіночий – середній: ўзу^|ванка – ўзу^|ван’а, ^|обуў, о^|бува – обу^|т’а та ін.

Семантична структура лексем вказує на їх полісемічність. Так, багатозначними є назви ^|чун’і (21 значення), ^|боти (12), ^|лапт’і (12), посто^|ли (9), ^|капц’і (8), на^|б˙іĭка (5), поўст’а^|ки (4), пе^и|редник (4), ^|чопики (3) та ін.

Окремі назви мають значний синонімічний ряд: ^|вал’анки ^|шит’і (9), ^|тапки (8), ўзу^|т’а з^|ношене (8), ўзу^|т’а по^|ношене (8), чобо^|тар (7), ўзу^|т’а (6), лича^|ки (6), ^|чопики (6), ^|закаблук (6), ^|чоботи ри^|бац’к˙і (5), ^|чоботи ре^|зинов˙і (5), ўзу^|т’а ди^|т’аче (5), ^|копил (5), ^|вал’анки (4), ру^|мунки (4), ш^|л’опанц’і (3), с^|тукалки (3) та ін.

Також представлені вузьколокальні назви, зафіксовані лише в одній із досліджуваних говірок: бас^|мач ‘майстер, який ремонтує взуття’, бу^|тилка ‘чобіт, у якому халява без замка і щільно облягає ногу’, грин^|жоли ‘старе стоптане взуття’, жибра^|ки ‘взуття у вигляді тапок, пошите із халяв чобіт’, корса^|ки ‘старе стоптане взуття’, ла^|тун ‘майстер, який ремонтує взуття’, полукон^|тес ‘жіноча туфля’, резови^|ки ‘гумові чоботи’, ^|сабо ‘туфлі без задників на дерев’яних каблуках’, топо^|л’етки ‘легкі туфлі без підборів’, чу^|веки, чу^|реки, чу^|лен’і ‘валянки, пошиті із тканини і вати’, ^|чокалки ‘відкрите літнє жіноче взуття з дерев’яними каблуками’, чуйа^|ки ‘легкі туфлі без підборів’ та ін.

Лексика відзначається наявністю великої кількості архаїчних лексем, яка вживається у мовленні людей старшого віку: посто^|ли, ^|чун’і, ^|готчуги, лича^|ки, доўбан^|ки, дереў^|йашки, со^|лом’аники, комсос^|таўс’к˙і ^|чоботи та ін. Поява інноваційних найменувань унаслідок позначення нових реалій, представлена у мовленні молодшого покоління: ба^|летки, кро^|с’іўки, ^|чешки, г^|р’індерси та ін.

Більшість назв представлені питомою слов’янською лексикою: ^|вал’анки, катан^|ки, лича^|ки, ^|лапт’і, ^|обуў, во^|лока та ін. Виявлені запозичення з тюркських мов: ^|чоботи, ^|чун’і, каб^|лук та ін., французької: плат^|форма, ^|боти, бо^|т’інки, ба^|летки та ін., німецької: ка^|лош˙і, ^|буци, ^|туфл’і та ін., мають російське походження: ^|лодочки, ^|тапочки та ін.

Отже, лексика на позначення взуття в говірках Східного Поділля представлена великою кількістю найменувань, переважна більшість яких належить до активного складу. Архаїчна лексика вживається на позначення реалій, які вже вийшли з ужитку. Назви взуття східноподільських говірок досить різноманітні за своїм семантичним обсягом, фонетичним та граматичним варіюванням, що свідчить про їх архаїчність. За походженням слова на позначення взуття репрезентують як питомо українські назви, які сягають праслов’янського періоду, так і запозичення.

 

Список джерел

Березовська – Березовська Г. Г. Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках / Г. Г. Березовська. – Умань : Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство, 2010. – 348 с.