етяна Жила СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ ЛЕКСЕМИ МАЙДАН У СУЧАСНІЙ ПРЕСІ
Тетяна Жила
м. Умань, Україна
СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ ЛЕКСЕМИ МАЙДАН У СУЧАСНІЙ ПРЕСІ
Проблемам розвитку лексичної системи мови, змінам семантичної структури слова присвячено багато наукових досліджень українських і російських мовознавців (В. В. Жайворонок, В. М. Русанівський, Г. А. Уфимцева, Д. М. Шмельов та ін.). Нові явища, події, усі реалії людського існування зумовлюють виникнення нових слів або розвиток нових значень в існуючих словах [1, с. 5]. Ми розглянемо семантичні зміни, які відбулися у слові майдан. Назва майдан «площа» – давнє тюркське запозичення, яке функціонує в багатьох слов’янських мовах (ЕСУМ, ІІІ, с. 361). Слово майдан уживається в новій українській мові. Його кодифікують лексикографічні праці ХІХ–ХХ ст.: Майдан: 1) вигінна земля біля міст і сіл; 2) завод селітр. Майдан – велика дорога, що йде повз поселення (Біл.-Нос., с. 218); Майдан: 1) площа; 2) лісова поляна; 3) завод для гонки смоли (Грінч., ІІ, с. 398); Майдан: 1) велике незабудоване місце в селі або місті, площа // базарна площа, торжище; 2) те саме, що майданчик; пляц; 3) діал. лісова галявина; 4) діал. смолярня; 5) арх. стародавня могила, розкопана згори (СУМ, ІV, с. 597). Побутує він у творах Г. Квітки-Основ’яненка (СМКв.-Осн., ІІ, с. 474), Т. Шевченка: До сходу сонця, рано, рано! У Віфлеємі на майдані зійшовся люд; А майдани кров почервонили (СМШ, І, с. 389).
Твори українських письменників засвідчують, що майдан був місцем, де відбувалися якісь важливі події, часом криваві, напр.: Перед корчмою розвертався широкий майдан, а на ньому повбивані були палі з ланцюжками та залізними обручками, щоб припинати коней (Лепкий І, с. 70); Управителі зганяли народ, послали кликунів по улицях, самі їздили, викликали, але ні одна жива душа не вийшла на майдан (Н.-Лев., Вишн., с. 131); Натовп метушився на чималому майдані (Хвильовий, с. 376).
Назва майдан виконувала номінативну функцію: І ми підемо з цього Майдану лише з перемогою (УМ, 4.12.04, с. 3).
Лексема майдан набула здатності позначати не тільки територію, а й осіб, які на ньому знаходяться: Майдан вибухає вигуками, люди стискають одне одного в обіймах ... (УМ, 28.12.04, с. 2). Теперішній майдан персоніфікувався, він ніби втілився в живу істоту, напр.: ... Майдан вимагає радикальніших дій і важко переживає ... Майдан відповів ... (УМ, 4.12.04, с. 3); Майдан живе! (Товариш, 28.12.04, с. 1).
Основне функціональне призначення топоніма Майдан Незалежності також відходить на задній план, натомість посилюється співвіднесеність його з місцем, де відбулися важливі історичні події, напр.: Адже Майдан є місцем, де твориться нація; на вулиці Софіївській – за якусь сотню метрів від Майдану … (УМ, 1.12.04, с. 2).
Часто в публіцистичних творах одночасно вживаються по кілька назв одиниць територіального поділу різного рівня: на ... столичному Майдані та майданах міст, містечок і сіл усієї України … (БЦ, 18.12.04, с. 1).
Мова невіддільна від історії свого народу. Події, що відбулися в нашій країні, активізували вживання досліджуваної лексеми і сприяли розширенню її семантики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Історія української мови. Лексика і фразеологія. – К. : Наук. думка, 1983. – 743 с.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Біл.-Нос. – Білецький-Носенко П. П. Словник української мови / підг. до вид. В. В. Німчука. – К. : Наук. думка, 1966. – 423 с.
БЦ – газета «Без цензури».
Грінч. – Словарь української мови / за ред. Б. Грінченка. – К. : Наук. думка, 1996–1997. – Т. 1–4.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови : в 7 т. / за ред. О. С. Мельничука, В. Г. Скляренка. – К. : Наук. думка, 1982–2012. – Т. 1–6.
Лепкий І – Лепкий Б. С. Мазепа: Трилогія. І. Мотря : Іст. повість у 2 т. / Б. С. Лепкий. – Львів : Каменяр, 1991. – 424 с.
ЛУ – газета «Літературна Україна».
Н.-Лев., Вишн. – Нечуй-Левицький І. Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський: Історичні романи / упоряд., авт. післямови та приміт. Р. С. Міщук. – К. : Дніпро, 1991. – С. 247–481.
СМКв.-Осн. – Словник мови творів Г. Квітки-Основ’яненка. – Х. : Харк. держ. ун-т ім. О. М. Горького, 1978–1979. – Т. 1–3.
СМШ – Словник мови Шевченка. – К. : Наук. думка, 1964. – Т.1–2.
СУМ – Словник української мови / за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 1–11.
Товариш – газета «Товариш».
УМ – газета «Україна молода».
Хвильовий – Хвильовий М. Г. Твори : у 2 т. / М. Г. Хвильовий. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2 : Повість. Оповідання. Незакінчені твори. Нариси. Памфлети. Листи / упоряд. М. Г. Жулинського, П. І. Майдаченка. – 925 с.